Настоятель Свято-Миколаївського храму села Панфили.
Народився
1960 року у місті Києві у родині
військовослужбовців. Батько покинув сім’ю,
коли Олегу, найменшому у родині, було 3 роки.
Мати виховувала п’ятьох синів сама, усім
допомогла отримати освіту. Старший син
загинув від вибуху снаряду у 1949 році, два
наступні стали художниками, а два молодші -
священиками. Мати була віруючою жінкою,
відвідувала храм, їздила в паломництва до
святих місць, спілкувалась з відомими
духівниками і подвижниками того часу -
матушкою Аліпією, схимонахинею Магдалиною,
преподобним Кукшою Одеськими, преподобним
Амфілохієм Почаївським. Родина жила біля
храму на Пріорці, і в дитинстві на отця
Олега сильно вплинули ті священики, що там
служили. Це були, зокрема, отець Миколай
Фадєєв та отець Георгій Єдлінський -
визначні богослови і світочі українського
Православ’я. У отця Олега не було сумнівів
у існуванні Бога, бо він з дитинства бачив
духовне життя подвижників, стикався з
проявами Божої всемогутності. Зокрема, був
свідком зцілення св. Амфілохієм
Почаївським одержимої дівчинки, чудом за
молитвами матері залишився живим під час
служби в армії, коли був посланий гасити
палаючі торф'яники під Москвою.
Проте шлях до священства був не швидким, а поступовим. Олег Наслудов спершу закінчив технікум, де його переслідували за сповідування Православ’я. Потім працював на заводі енергетиком. І лише після цього, покинувши роботу, вступив у семінарію та став готуватися до священицького служіння.
Отець Олег під час навчання був іподияконом колишнього митрополита Київського Філарета (Денисенка) (що нині позбавлений сану і відлучений від Православної Церкви та очолює так званий "Київський патріархат"), прислуговував йому, тому близько знайомий з життям цього "патріарха" та причинами, що спричинили розкол.
Отець Олег закінчив Одеську духовну семінарію у 1988 році і був направлений священиком у село Дивізія Татарбунарського району Одеської області. Звів там храм на честь Архістратига Михаїла. Після чого у 1990 році був направлений митрополитом Філаретом у місто Яготин, і весною 1991 року почав служити у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (біля "старої аптеки"). Через три місяці отримав нове призначення - у Свято-Миколаївський храм села Панфили, де здійснює своє служіння донині.
< Головна