Настоятель Свято-Миколаївського храму села Панфили.
Народився 1960 року у місті Києві у родині військовослужбовців. Батько покинув сім’ю, коли Олегу, найменшому у родині, було 3 роки. Мати виховувала п’ятьох синів сама, усім допомогла отримати освіту. Старший син загинув від вибуху снаряду у 1949 році, два наступні стали художниками, а два молодші - священиками. Мати була віруючою жінкою, відвідувала храм, їздила в паломництва до святих місць, спілкувалась з відомими духівниками і подвижниками того часу - матушкою Аліпією, схимонахинею Магдалиною, преподобним Кукшою Одеськими, преподобним Амфілохієм Почаївським. Родина жила біля храму на Пріорці, і в дитинстві на отця Олега сильно вплинули ті священики, що там служили. Це були, зокрема, отець Миколай Фадєєв та отець Георгій Єдлінський - визначні богослови і світочі українського Православ’я. У отця Олега не було сумнівів у існуванні Бога, бо він з дитинства бачив духовне життя подвижників, стикався з проявами Божої всемогутності. Зокрема, був свідком зцілення св. Амфілохієм Почаївським одержимої дівчинки, чудом за молитвами матері залишився живим під час служби в армії, коли був посланий гасити палаючі торф'яники під Москвою.
Проте шлях до священства був не швидким, а поступовим. Олег Наслудов спершу закінчив технікум, де його переслідували за сповідування Православ’я. Потім працював на заводі енергетиком. І лише після цього, покинувши роботу, вступив у семінарію та став готуватися до священицького служіння.
Отець Олег під час навчання був іподияконом колишнього митрополита Київського Філарета (Денисенка) (що нині позбавлений сану і відлучений від Православної Церкви та очолює так званий "Київський патріархат"), прислуговував йому, тому близько знайомий з життям цього "патріарха" та причинами, що спричинили розкол.
Отець Олег закінчив Одеську духовну семінарію у 1988 році і був направлений священиком у село Дивізія Татарбунарського району Одеської області. Звів там храм на честь Архістратига Михаїла. Після чого у 1990 році був направлений митрополитом Філаретом у місто Яготин, і весною 1991 року почав служити у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (біля "старої аптеки"). Через три місяці отримав нове призначення - у Свято-Миколаївський храм села Панфили, де здійснює своє служіння донині.
< Головна