У 1757 році Яготин став власністю графа Кирила Розумовського (1973-1803) - останнього гетьмана України. Кирило Розумовський був високоосвіченою людиною, у 1743-1745 роках навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгема, Страсбурга. У 1744 році отримав титул графа, у 1776 став президентом Петербурзької академії наук. Після скасування гетьманства граф переїхав у Яготин, де у 1765 році спорудив Довгу греблю, що утворила на річці Супій велике і мальовниче озеро, котре існує і донині.
Стараннями графа Розумовського у 1800 році на центральній площі Яготина була збудована кам'яна Троїцька церква. Архітектором був М.Львов. При храмі існувала церковна бібліотека та дві церковнопарафіяльні школи - чоловіча і жіноча. Цікаво, що ще в 1715 році згадується якась церква у Яготині, можливо, на її місці було зведено Троїцький храм.
Ось як описував церкву відомий мандрівник Отто фон Гун:
"Церква - ... розташована на великому лузі, що складає тут майдан для ярмарку. Вигляд її зовсім круглий, з усіх сторін обнесена велетенськими колонами іонічного ордену, окрім вівтарної. Усередині надзвичайно простора і світла. Іконостас складає кам'яна стіна... Коштує вона близько 45 тисяч рублів, наповнена багатим начинням" (О. фон Гун. Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию к осени 1805 г. М., 1806).
Тарас Шевченко теж описав церкву у своїй повісті "Близнецы":
"Я с дитьмы вышла из брички та й хожу себе по базару. Только смотрю, на базаре стоит какой-то круглый будынок, и столбы кругом. Мене диты и спрашивают: "Маменька, что это такое?" Я и говорю: "Ей-Богу, деточки, не знаю, надо будет спросить кого-нибудь". Смотрю, на наше счастье, идет какая-то молодыця. Я и кричу ей: "Молодыце! А йды, - говорю, - сюда". Она подошла. "Скажи, голубко, что это у вас там на базаре стоить?" Вона и говорыть: "Церков". - "Церков, - думаю соби, - чи не дурыть вона нас?" Только смотрю, и крест наверху, на круглой крыше. "Господи, - думаю соби, - уж я ли церков у Киеве не видала, а такой, хоть побожиться, так, я думаю, и в Ерусалиме нет"" (Т.Шевченко. Повне зібрання творів. Т.4. К., 1963).
У Полтавському державному архіві збереглась "Исповедная ведомость прихожан Троицкой церкви местечка Яготина" за 1803 рік. Запис на 47 аркушах. Священик Антоній Куплярський мав у своїй парафії (з родиною графа Розумовського) 3262 парафіян. З них: 1641 - чоловіки, 1626 - жінки.
За комуністичної влади храм було повністю зруйновано у 1936 році.
Відбудова розпочалась за державний кошт завдяки турботам народного депутата п. Поліщука та колишнього мера міста Яготина п. Лісового. Відбудовується як пам'ятка архітектури за програмою відбудови історичних пам'яток уряду України.
Незважаючи на протести православної громади, храм, вірогідно, буде переданий розкольницькому угрупуванню "УПЦ-КП".
Після виборів будівництво припинилось. Вірогідно, для його продовження необхідно чекати наступної передвиборної компанії.
У вересні 2007 (напередодні виборів) стараннями яготинської районної державної адміністрації і за сприяння губернатора Київської області В.І.Ульянченко обласною держадміністрацією було виділено 1 мільйон гривен на продовження будівництва. Залишається побажати, щоб вибори відбувались частіше.
1803 - Антоній Куплярський.
1899 - Г.Н. Чичибабін (перший священик).